Тернопільщина може втрнатити унікальну пам’ятку природи XVII ст. Фото

Раївський парк — велика культурно-історична, естетична й дендрологічна цінність нашої держави  сьогодні знаходиться у  незадовільному та критичному стані. Через посушливе літо та вирубку дерев у довколишніх лісах  в ставках майже повністю пропала вода.

Незрозумілим до кінця залишається розподіл території парку між власниками, які упродовж останніх років постійно мінялися.  Останнім часом територія історичного парку огороджується сучасними плотами, а натомість історична огорожа, яка була вимурувана зі столітньої цегли, у  2016 році була продана невідомим!

Нині загальна площа природно-заповідного фонду в околицях села Рай становить 25 га. Складається він із двох ділянок: зі “старого” дендропарку “Раївський” площею 20 га, який з 1996 року має статус “Парку — пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення”, і з дендрологічного парку місцевого значення “Бережанський” площею 5 га. Обидві ділянки перебувають у віданні Бережанського лісгоспу. 1994 року мисливський палац із частиною території парку рішенням місцевої влади передано в користування Зборівській єпархії УГКЦ, що, на жаль, розірвало просторову цілісність природно-історичного об’єкта.

Тепер у Раю до ста видів, форм і відмін дерев і чагарників. Із них 42 види завезено з інших країн і континентів, близько 30 — хвойні. На жаль, останню дендрологічну інвентаризацію насаджень проводили ще у радянські часи, тому питання ретельного обстеження дендрофлори з картографуванням і формо-видовим визначенням надзвичайно актуальне.

Вікові дерева, що збереглися і поодиноко, і у групових й алейних посадках, заслуговують на особливу увагу. Це велетенські екземпляри сосон — звичайної, чорної (австрійської) та Веймутова, модрини європейської, кедра сибірського, дубів і ясенів звичайних, п’яти видів кленів, різноманітні форми бука лісового (зокрема пірамідального та пурпурнолистого), різні види тополі, гіркокаштана, горіхів та інших. Широко представлені й декоративні хвойні — численні туї, ялівці, тиси вдало компонуються з великорослими насадженнями й будівлями.

Є й унікальні дерева, що особливо охороняються. Це, зокрема, 850-річний (вже всохлий, на жаль) дуб Богдана Хмельницького 214 см у діаметрі та 25 м заввишки. Неподалік зростає 450-річний дуб “Богатир” (160 см в діаметрі), інші велетні.

Колекція дендрофлори Раївського дендропарку має не лише велике екологічне, естетичне та пізнавальне значення. Ці дерева, особливо вікові, переконливо довели свою адаптованість до місцевих природно-кліматичних умов, і їх треба використати як насіннєву й маточну базу. Зокрема це стосується сосни Веймутова. Проте, скоро цього всього може не стати бо нещадно вирізується!!!

ЗВЕРНЕННЯ ЖИТЕЛЯ СЕЛА РАЙ ДО КЕРІВНИЦТВА

Вже вкотре звертаю Вашу увагу на стан “Раївського парку” в с.Рай. Ще трошки і від нього залишиться тільки назва, зробіть хоч щось позитивного в своїй діяльності відносно цього парку. 

Через безгосподарність по берегах озера їздять відпочиваючі громадяни на своїх автомо-білях, що призвело до провалів землі на них. “Раївський парк” – це штучно створений багато років тому парк, штучно створені озера. При будівництві берегів озера в них були вмуровані цеглою 5 чи 6 каналів, які виходили на другий бік берега, де проходить потічок. От ці канали і провались, і в даний час їх засипали глиною, так би мовити, вирівняли землю, не знаючи про те, що вони мають своє призначення.

По-перше, при зливах, цими каналами зливається в річку лишня вода, щоб не було переливу через береги. (щоб не змивало берегів.)

По-друге, це постійне очищення поверхні води озера від всякого природного сміття. (листя тощо).

Звертаюсь до Тернопільських інспекторів з охорони природи, чому виходить так, що коли міська рада тільки почала зрізку аварійних дерев в цьому парку, маючи на руках дозвіл, підписаний, в тому числі і вашим представником, ви тут же, бригадою “нагрянули” в Бережани. Дякувати Богу, якось розібрались, бо були зауваження щодо простроченого терміну зрізки цих аварійних дерев. Пояснення міського голови було просте – брак коштів. Через деякий час йому вдалось домовитись з однією із організацій зрізати ці дерева безкоштовно. Але було порушено термін зрізки вказаний в акті. Думаю, що розуму багато не потрібно, аби зрозуміти, що аварійне дерево і через 100 років буде аварійним, тим більше, що їхня аварійність підтверджена комісією. Головне щоб за ці роки воно когось не вбило. Не секрет, що якраз через це встановлюються терміни. (щоб зняти з себе відповідальність, якщо станеться нещасний випадок).

А чи не можна було б все це з’ясувати по телефону, і кошти б зекономили і нерви людям.

А тепер повернімось до “глини”. Якраз тут була б необхідна ваша оперативність.

Я думаю, що вже настав час вам приїхати і на місці вивчити в якому стані знаходиться Раївський парк відповідно до охоронного договору, якщо він існує,(теж ваша компетенція), скласти акт і довести до відома мешканців с.Рай, м. Бережани про вжиті вами заходи чи рішення з усунення причин знищення парку, водночас пояснити громадянам, які звинувачують в вище описаній безконтрольності, депутатів, розповісти, хто відповідає за сьогоднішній стан парку від-повідно до законів України, зокрема не забудьте розповісти і про свою безвідповідальність з цьо-го питання, і про вжиті вами заходи впливу на винуватців.

Туристи дивуються, як можна було довести до такого стану історичну пам’ятку садово-пар-кового мистецтва державного значення (дивлячись на старі фото).

Можливо було б правильним розірвати договір з Бережанським інститутом, потім вилучи-ти парк із лісового кадастру як об’єкт лісового господарства, і передати на баланс міської ради як сільський парк культури і відпочинку з відповідним фінансуванням ( як історична пам’ятка). Тоді міська рада не тільки матимеформальну, визначену законом «Про місцеве самоврядуван-ня» функцію з охорони пам’яток історії та культури, а стане реальним господарем,який матиме реальні права та певні фінансові можливості, і тоді мешканцям не буде потреби шукати крайніх у питанні, хто має прибирати сміття в парку чи відповідати за його благоустрій.

Міська рада теж начебто і зараз мала б доглядати за парком, але на балансі такого об’єкту, як парк культури й відпочинку в неї немає.

Якщо цей об’єкт – ліс, то логічно що ним повинно б займатися лісництво, а якщо він пам’ят-ка й заповідний об’єкт, тоді хай ним займається управління з охорони природи з наступною пере- дачею його громаді с.Рай, м.Бережани як парк культури і відпочинку.

А якщо цього не зробить громада, то рано чи пізно це зробить приватна особа. Адже ч.2 ст.4 Закону України “Про природно-заповідний фонд України“говорить, що… “парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати, як у власності українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України”.

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “Раївський парк “обліковується державним управлінням охорони природного навколишнього середовища як заповідний об’єкт, і яке теж несе відповідальність за його теперішній стан.

Допоможіть вирішити питання про передачу вище зазначеного об’єкту на баланс територі- альної громади м. Бережани, с.Рай і с.Лісники. Так просить і вимагає громада.

                              Маркіян Іванкевич, житель села Рай

За матеріалами БережІнфо


ФОТО: Алла Соколовська

berezhany.in.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

infoprostir@gmail.com