На Тернопільщині зафіксовано пташиний грип: загинули лебеді
В с. Вільхівці, Борщівського району на р. Дністер, яка належить до заповідної зони «Дністровського каньйону» виявлено загиблого 21 лебедя.
Для встановлення причини загибелі тіла лебедів направлено у випробувальний центр державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.
За результатом лабораторного дослідження відібраного біоматеріалу (№00187 п.м./17 від 16.01.2017) у надісланому патматеріалі виявлено РНК вірусу пташиного грипу (тип А, субтип Н5).
Проведено засідання державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Борщівській райдержадміністрації. За результатами засідання (протокол №1-2017 від 17.01.2017) комісією вирішено прибережну зону р. Дністер поблизу с. Вільхівці Мельнице-Подільської громади Борщівського району (ширина зони 100 метрів та довжина 3 км) оголошено неблагополучною щодо захворювання тварин на пташиний грип та накладено карантинні обмеження з 17.01.2017. Затверджено план заходів по ліквідації пташиного грипу серед домашніх тварин та недопущення поширення пташиного грипу на територію Борщівського району.
Довідка
Грип птиці (лат. Grippusavium), який також називають класичною чумою птиці, представляє собою гостре вірусне захворювання, яке характеризується ураженням органів травної і дихальної систем та високою смертністю. Грип птиці зустрічається у багатьох країнах практично по всьому світі.
Збудником вірусу грипу є РНК-місний вірус, Вірус грипу А нестійкий у зовнішньому середовищі, швидко руйнується під дією різних дезінфектантів. За температури 55 °С вірус інактивується через 1 год, при 60 °С — через 10 хв, при 65 – 70 °С — через 2 – 5 хв. За низьких температур (мінус 30 °С) залишається життєздатним до 2 років, при + 4 °С — кілька тижнів.
Вірус грипу А вражає курей і качок будь-якого віку, а також 15 інших видів птахів, у тому числі індиків, цесарок, фазанів, гусей, граків, галок, горобців. Джерелом збудника інфекції є хворі кури та курчата, які виділяють вірус у зовнішнє середовище з яйцями та всіма секретами і екскретами, а також птахи-вірусоносії, що перехворіли упродовж 2 місяців.
Факторами передавання вірусу можуть бути забруднені виділеннями інфікованої птиці приміщення, підстилка, гнізда, вигули, різні предмети догляду, а також трупи, тушки забитої птиці, не знешкоджені відходи забою, яйця, пух та пір’я хворої птиці. Поширенню хвороби сприяють синантропні й дикі птахи, гризуни, комахи, транспортні засоби, а також різні порушення правил карантину.
Захворюваність птиці на грип у господарстві може охоплювати від 80 до 100 % поголів’я і мати різний перебіг. Смертність від хвороби, залежно від вірулентності штамів та умов утримання сприятливого поголів’я, може сягати 5–90 %. Так, інкубаційний період триває від 20 годин до кількох діб, далі температура підвищується до 43–44°С, птиця стає пригніченою, яєчна продуктивність різко падає, спостерігаються порушення у роботі органів травлення та дихання, гребінь та сережки набувають синюшного забарвлення і вже протягом перших двох днів до 80–100 % птиці гине. Специфічного лікування при захворюванні птиці на грип не розроблено. Ще в 1992 році була прийнята Директива ЕС, за якою вся птиця у вогнищі інфекції, а також у загрозливій зоні підлягає знищенню. На думку авторів, це єдиний ефективний метод боротьби з грипом та недопущення поширення захворювання.