В Петриках багатодітна сім’я може залишитись без даху над головою. Фото
На Тернопільщині четверо хлопчиків і їх матір живуть у столітній глиняній хаті. Зі стелі дітям падає на голову штукатурка, а в шпарини у дощову погоду затікає вода.
Хата аварійна і може щомиті завалитися. Однак, жити родині більше ніде, – повідомиляє IA ZIK.
Багатодітна матір Оксана Лешків і її четверо неповнолітніх синів, яких жінка виховує без батька, мешкають у селі Петриків, що неподалік Тернополя. Глиняна хата дісталася жінці у спадок від покійних батьків. Її дідусь був із переселенців, після війни його з родиною перевезли сюди з Польщі.
«Наша хата збудована у 1908 році, тобто їй уже 105 років. Цієї зими снігу було по вікна, навесні вона почала руйнуватися небаченими темпами. Нахилилися стіни, прогнулася черепиця на даху. У дощ підставляю миски, щоб вода не розтікалася по кімнаті. А коли холодно, палимо в грубці», – розповідає жінка.
З чоловіком вона розлучилася п’ять років тому. Пояснює, що почав випивати. Сьогодні батько хлопчиків живе в іншому районі й синам, за словами жінки, майже не допомагає. Після розлучення єдиною опорою багатодітної матері став брат, який мешкав з ними. Одружившись, він перейшов до нової родини.
Ще коли були живі батьки Оксани, на подвір’ї поруч з глинянкою почали будувати нову хату. За десять років звели коробку, перекрили та вставили кілька вікон. На цьому будівництво завмерло: одинокій матері з її маленькими статками, завершити роботи не під силу. Наразі одну з кімнат новобудови пристосували під хлів, іншу – під стодолу.
«Ми тримаємо корову, поросят, маємо город і з цих продуктів живемо. Хлопці допомагають – і господарку порають, і їсти можуть зварити. Найстаршому Тарасові – 14 років, він уже дев’ятикласник. Андрійкові – 11, Славкові – 9, а Богданчику – всього 7. Вони добре вчаться в школі. Андрійко приносить додому похвальні листи», – розповідає Оксана.
На синів жінка отримує від держави допомогу. Сім’я вважається малозабезпеченою, сукупний дохід становить 3,5 тисячі гривень. Із цих коштів 500 гривень щомісяця йде на оплату комунальних послуг, решта – на їжу, одяг, шкільне приладдя. Частину жінка ще намагається вкладати у завершення будови.
У сільській раді проблеми родини знають. Однак допомоги від місцевої, районної чи обласної влади багатодітна родина поки не отримала.
Цю зиму хлопчики та їх матір знову зустрічатимуть в аварійній глиняній хаті. Впаде стеля на голову чи ні, стараються не думати. Тарас мріє бути кухарем-технологом, Андрійко – юристом, щоб підтримувати такі сім’ї, як їхня.
Для родини Лешків важлива будь-яка допомога: миючі засоби, посуд, постільна білизна, канцтовари, одяг і взуття дітям. Згодиться пральна машина. Та найбільше родина потребує добудови хати, щоб не залишитися без даху над головою.
Допомогу можна перераховувати на рахунок Лешків Оксани Федорівни у «ПриватБанку», номер картки 4405885829567723.
Телефон пані Оксани: 068-32-82-817
