Інформаційний простір Тернопілля

Після появи на декількох сайтах хвалебних (скоріш за все, проплачених) статей про керівника Служби автомобільних доріг у Тернопільській області Богдана Юлика, простий працівник дорожньої служби Олександр Береза вирішив розказати всю правду про так звані “заслуги” сина екс-начальника СБУ Тернопільщини.

Свою думку і оцінку роботи Юлика він прокоментував на сторінці у “Фейсбуці”.

– Із великим здивуванням прочитав про появу в Тернополі “супергероя», – пише пан Береза. – Це у кількох інтерет-виданнях, наче новорічну ялинку, прикрасили начальника Служби автодоріг в області Богдана Юлика.
“Я, як людина, що вже декілька років бореться за права рядових дорожників, знаю трішки більше, аніж написано, скоріш за все, у проплачених статтях. До своїх «надзвичайних» досягнень Богдан Юлик відносить погашення заборгованості перед працівниками, виплату боргів облавтодору і перехід на п’ятиденний робочий тиждень.Побачимо чи буде робочий тиждень п’ятиденним весною та літом 2015 року для державних підприємств облавтодору??? Але я бачу, що жителям області, які повинні повірити у хвальбу за неіснуючі досягнення, просто замилюють очі,” – заявив дорожник.

“По-перше. Богдан Юлик переконує всіх, що борг виник за попереднього керівництва, а його, начебто нового, призначили тільки у березні. Та це брехня. Новою людиною в керівництві його можна було б назвати, коли б він перед цим працював прибиральницею чи сторожем. Але в керівництві Служби автодоріг у Тернопільській області Богдан Юлик почав працювати із приходом до влади колишнього президента-втікача Януковича. В квітні 2010 року його призначили заступником САД у Тернопільській області, а в листопаді 2013 – першим заступником. Тож, борги формувалися саме за перебування в керівництві Богдана Юлика.

По-друге. Свою заробітну плату ми відстоювали через те, що заробили її. І як в кожної людини, у нас виникає потреба харчуватися, оплачувати комунальні послуги і енергоносії, одягати і навчати наших дітей, готувати домівки до зими. А до політиків ми змушені звертатися, адже саме їх делегували у владу, щоб вирішувати наші проблеми. Кожне наше звернення не було індивідуальним, направленим комусь одному. Свої листи ми одночасно адресували керівництву держави, області, дорожньої галузі та всім депутатам Верховної Ради від нашої області.

На жаль, більшість із них показали свою байдужість до простих людей. Наприклад, коли ми звертались до того ж таки Богдана Юлика, як начальника Служби автодоріг в області, то він казав, що до його повноважень не відноситься вирішення проблем по зарплаті працівників райавтодорів. (Тепер, виявляється, що він каже що відноситься).

Саме через байдужість посадовців протягом року ми вдавалися до різних методів. Ми збиралися на збори, щоб заслухати керівництво, організували пікети органів влади, зробили заяву в обласну прокуратуру,зверталися до депутатів обласної ради і навіть перекривали дорогу. Тоді навіть складалося враження, що Богдан Юлик від нас ховався, бо ми ніде не могли його знайти. Ми були змушені подати документи у комісію з питань примирення, до якої у керівника Служби автодоріг не було діла, бо якщо представник установи і приходив на засідання комісії, то казав, що не володіє ситуацією, бо взнав про таке засідання лише півгодини перед його початком. Байдужість Богдана Юлика до погашення заборгованості розглянута навіть на колегії обласної державної адміністрації, куди він також не з’явився. Тому, його роботу керівництво області визнало незадовільною.

Та всі працівники, зарплата яких напряму залежить від бюджету, знають, що в кінці року можна погасити всю заборгованість. Десь на чомусь зекономили, щось появилися вільні залишки. От і погашається заборгованість.

Та знову ж, це не заслуга Богдана Юлика. Держава в особі Укравтодору погасила борги перед майже усіма областями, а не лише Тернопільською. Тут зіграє свою роль сама специфіка дорожньої галузі. Уявіть собі, що працівник, який має посипати дороги, під час ожеледиці не вийде на роботу, адже йому ніхто за це не платить. Тож, керівництво змушене закривати борги по зарплаті, щоб не допустити аварійності на дорогах. Вся роль Богдана Юлика полягала лише у підписані платіжки, розподіляючи гроші, отримані з столиці. Про таке навіть школяр скаже, що це елементарна формальність, а не антикризовий менеджмент.
Керівник Служби автодоріг міг би говорити про якісь свої заслуги, коли б, наприклад, залучив автодорівців до виконання робіт, які не фінансуються за державні кошти.

Третє. Облавтодор, за керівництва Богдана Юлика, перестав вигравати тендери на ремонт доріг. Ми працюємо у субпідряді у приватних підприємців, які стали переможцями в торгах, але не мають достатньої кількості ані техніки, ані робочої сили. Тож і залучають після цього державні структури, тільки за значно менші кошти. Заробіток за це отримує саме така приватна фірма, а не державна. А от, якби Служба автодоріг поставила усіх в однакові умови, до державний автодор міг би і обладнання оновити, і з працівниками вчасно розраховуватися.

Четверте. Саме те, що стосується п’ятиденного робочого тижня. Це знову не досягнення Богдана Юлика, а вимога специфіки галузі. Якщо влітку можна підстригати траву на обочині доріг через день, то взимку підсипати та розчищати дорогу – ні. Уявіть собі, сніг падає з понеділка по неділю щодня, а снігоочисна та підсипаюча техніка виїде тільки у понеділок, середу та п’ятницю. Щороку ми переходили на п’ятиденний робочий тиждень ще у листопаді. Досягненням «антикризового» менеджера Богдана Юлика є те, що ми зробили це із місячним запізненням і почали працювати в грудні.

І останнє. Прикро, що ані Революція Гідності, ані війна на Сході не вчить вище державне керівництво. Команда Януковича як грабувала державу, так і продовжує це робити і сьогодні. Ми вже не такі дурні, як колись. Тепер ми навчились слідкувати за державними закупівлями, бачити корупційні схеми, навіть коли їх не хочуть бачити в прокуратурі, вивчати біографії чиновників і аналізувати їхню роботу. І ми віримо, що ще прийде час, коли команда Януковича виконає одну просту дію: «Чемодан. Вокзал. Ростов»” – розповів Олександр Береза.